Цукровий буряк (Beta vulgaris L. var. altissima) — дворічна культура. Протягом першого сезону у рослини формується розетка листя і коренеплід. Урожай коренеплодів зазвичай збирається в кінці першого сезону, в іншому випадку на другий рік рослина зацвітає. Цукровий буряк росте в помірних широтах на багатому ґрунті в тих регіонах, де період вегетації становить від п’яти до шести місяців.

Початок культивації цукрового буряку відноситься до 1786 року. Вирощуючи кілька різновидів буряку, берлінський хімік Ахард виявив такий сорт, який особливо підходив для виробництва цукру. На його основі було виведено білий сілезький буряк, який став прабатьком сучасних сортів цукрового буряку.

Надалі селекція і культивування цукрового буряку поширилися в Європі, Північній Америці, Китаї та субтропічних регіонах. Урожайність буряку в Німеччині збільшилася з 10 т/га до порядку 60 т/га (вміст сахарози в буряку зріс з 4% до 17%).

У 2010 році цукровий буряк вирощували більш ніж в 50 країнах, половина з яких припадала на Європу. Цукровий буряк — основне джерело цукру в Євросоюзі. Світовий попит на цукор на 60% покривається за рахунок тростинного і на 40% за рахунок бурякового цукру. Цукровий буряк також використовується як корм для тварин (листя, жом) і у виробництві дріжджів, хімікатів і навіть лікарських засобів (цукробурякова меляса).

Селекція цукрового буряку спрямована на підвищення кількості одержуваного цукру, поліпшення резистентності культури грибковим і вірусним захворюванням і скорочення кількості пагонів. Зниження рівня певних речовин, що не містять сахарозу, а також домішок дозволяє збільшити вихід цукру.

Продовольча компанія "Поділля"